Ресторан «Гуляй Поле» заснований у 2010 році на історичному місці зустрічі повсталих загонів під проводом М. Залізняка та В. Бурки під час повстання українських селян проти національного та релегійного поневолення під назвою «Коліївщина» 1768-1769 рр.

СЕЛЯНСЬКИЙ ЗАЛ

Біля сходинок 4 картини (народний примітив) початку ХХ століття. Картини намальовані олією — з шт. і одна намальована на склі «Петро з Наталкою».  Полиці з начинням: глеки молочні, тикви, маслобійки, дерев`яны ложки та товчанки. Вхідна група (над дверима) глеки для ряжанки. Композиція під телевізором біля сходинок: рало (запрягали коней), гребля для пряжі (дві великих і одна маленька), рубель-прототип праски — 2 шт., клубок — пряжа.

Бандура на стіні знайдена в с. Прохорівка, Канівський район. Бубен і сурма (дудочка).

На вікнах висять товкачки для сала, якими раніше перетирали старе сало з часником і заправляли борщ. На композиції під іншим телевізором ярмо для волів різьблене.

Світильники на стінах із мірки. Міркою міряли зерно та борошно. Бутлі обрізані, що світяться, це сулії з-під вина. Люстри-світильники зроблені власноруч, немовби це залишки від конячої упряжі. Декоративний світильник — віз на стелі зроблений з чотирма ліхтарями шахтарськими, дореволюційними. На них залишки царизму.

Біля барної стойки: бодня для зерна, лопата для випічки хліба і два ціпи, якими вибивали зерно. Колеса на перилах бііля сходів — це шестерні від ткацького станка. Орнаменти на барній стійці та понад вікнами — відповідають стилю українського народного письма Черкащини. Розпис — Петриківський і Квітковий орнамент. Під стелю «фріз» — відповідає стилю українського письма.

МАХНОВСЬКИЙ ЗАЛ

В розробці дизайну Махновського залу приймав участь Афонін Андрій Вікторович.

Карта — це копія карти боїв і штабу направлення руху.

Гільзи справжні. Карта білогвардійська. Дуже багато було проведено роботи на збір інформації, тобто фотографії, ретушування, цікавий підхід до роботи. Цій композиції може позаздрити будь-який музей в світі. Біля рушниць висить коняча упряж і мандалина.

Кулемети справжні: один — 1909 року, один — 1914 року.

Чому в цьому залі існує деякий хаос? Тому що це є як штаб махновців:  портьєри різні, прикордонні стовпи, посуд, картини — примітив різного направлення. Дуже цікавий підхід до освітлювання брам на стелях.

Бездвіни майже всі мають цінність, тому що вони  зроблені за часів Т. Шевченка, на них є клейма вагової палати.

На світильниках, що на стінах (бра) набиті плажки меблевої фурнітури XVIII ст. Цей зал ще є цікавим, тому що в ньому зібрані орласті рушники, що на наш час є великою рідкістю. Один рушник має назву «масон» — орел з опущеними крилами, що є дуже цінним.

ГАЙДАМАЦЬКИЙ ЗАЛ

Розпис на стіні — Монументальний живопис — долина річки «Сріблянка», на якій гуляють і випивають гайдамаки (рельєф — гіпс, фарба — акріл):

— на гілках сидять пугачі (сови);

— праворуч на гілках зображена порохівниця (рожок);

— ліворуч, біля шабель, також порохывниця;

По праву руку — колаж з предметів часів гайдамацько-козацької доби: наконечники, люльки, кахлі.

На косих стінах звисають зі списів хоругви. Вони мають приналежність до козацької доби, хоча не належать до жодного портрету.

Герб Сміли XL — 1733 року був дарований польським королем містечку Сміла, урядником якого був Ксавелій Любомирський, вважається, що це перший герб Сміли.

Зброя на косих стінах — практично копії тогочасної зброї.

Від бухгалтерії:

1. 2 сурми (дудочка) +батіг для коней;

2. Келип (гостре) ы бойова сокира;

3. пістолі крем`яні — 2 штуки. і крем`яна рушниця;

4. шаблі перехрещені — 2 шт.

Від розпису:

1. бойовий ціп та бойова булова;

2. шмагівниця — сорока — перший козацький кулемет.

Шмагівниці були 7-мизарядні, 9-ти і 12-тизарядні. Встановлювались на возах (перший прототип таканки). Тачанку вдосконалив Махно. Шмагівниця також встановлювалась на чайках (козацький човен), невеликими шмагівницями стріляли у положенні з «руки»;

3. бойовий ціп та булава — 2 шт.

4. Бойові коси — 2 шт. На той час бойова коса вважалася найстрашною зброєю. Коли йшов загін косарів-гайдамаків будь-яке військо (польське, турецьке) розверталося і відмовлялося від бою взагалі. Про це зазначено в довідниках по історії.

Над сходинками композиція зі списів та бойових сокир. Сокири справжні,знайдені на Дніпрі. На сокирах висить справжній козацький пояс. Він також представлений на двох картинах.

Печаті- збільшені копії війська запорізького різних часів. Шафа XIX ст. знайдена в місті Городище із маєтку барині Баришевої. З цього ж маєтку рами на дзеркалах туалетів.

Картини написані на дошках з наклеєним полотном, виконані олійними фарбами. Автор картини — заслужений художник України — Сірий Валентин Павлович. Козаки, що зображені на картинах, відносяться до Гайдамацького руху в м. Сміла також.

Жінка, що зображена на портреті, була вченою та сміливою. Вона вивчила тогочасне законодавство і їздила до Варшави щоб відстоювати права смілян.

Максим Залізняк — народився в селі Яківцях, був ковалем в с. Медведівка. Він організував відомий повстанчеський рух на Черкащині проти польських гнобителів.

Іван Гонта — відомий повководець, який приймав участь у повстанні Залізняка.

Біля туалетів висить ткане рядно, а люстра зроблена з боді (діжа).

На стелі висять три люстри — це справжні колеса від воза, що обковані металом.

Під телевізором пірнач та булава. Пірначі носили повковники, булави — переважно гетьмани.

ЛІТНЯ ПЛОЩАДКА

Літній майданчик є продовженням ресторану. Він має одне з важливих значень в цій будові. Тут є поєднання душі і кохання.

На цьому літньому майданчику людина має задуматись про життя українського села. Дизайн головної стіни можна виставляти на будь-яку виставку у всьому світі.

Вікно-світильник було привезено зі старої хати у с. Трушівці (з цього вікна, мабуть, ще бачили батька Махна).

Розробка проекту інтер`єру та керування роботою по виконанню ідеї належать Крижанівській Оксані Володимирівні.